Ви переглядаєте розділ: Історія

Від Струмила до Цегельських

Від Струмила до Цегельських

Мандрувати Кам’янеччиною (Бузькою чи Струмиловою) можна вже за кілька кілометрів на північний схід від Львова. Вірніше від АС-2 на Підзамче (на розі вулиць Богдана Хмельницького та В’ячеслава Липинського), де щокілька хвилин відходить маршрутка. Можна і залізницею, але це довше.

Найкращою розривкою у спекотний літній день може бути велике озеро з чистою водою. А це саме на південній межі Кам’янсько-Бузького району між Гамалієвкою та селищем Запитовом (12 км від центру Львова). Велика водойма з бетонними берегами де-не-де поросла очеретом і оточена торфовими полями (вірніше болотами). Свіжий вітер колише очерет та поодинокі деревця. Майже нікого довкола немає. Бо нема сервісу — шинків з горілкою та російською музикою, човнів, яхт, рятувальників, навіть східців, щоб спуститися до води. І це поряд зі спраглим Львовом.

Коротка історія міста Кам’янка-Бузька

Коротка історія міста Кам’янка-Бузька

Місто Кам’янка-Бузька розташоване за 43 км на північний схід від Львова над річками Західний Буг та Кам’янка.

Лише сивий Буг та стара Кам’яна гора, яка височіє над містом, пам’ятають той час, коли в цій місцевості осіли люди. Археологічні знахідки засвідчують, що цю місцевість заселили люди ще в епоху міді й бронзи (ІІІ-ІІ тис. до Р. X.).

Є дві гіпотези, якими дослідники пояснюють походження назви «Кам’янка». Одні виводять цю назву від річки Камінки, що перетинає місто на півночі, інші – від невеликих брил каміння, нанесених зі Скандинавії у Льодовиковий період, яке ще можна знайти на довколишніх полях.