Кам'янка-Бузька,Успіння Пресвятої Діви Марії,Жовківський деканат

У 40-х роках поселення вже називалось Кам’янкою, а 1448 року отримало статус вільного міста (магдебурзьке право - лише у 1471р.).

Одночасно з розширенням міських оборонних споруд тодішній староста Юрій Струмило (місто називатиметься на його честь Кам’янкою-Струмиловою у 1485-1944рр.) споруджує на місці старого двору замок і каплицю при ньому. Він же у 70х роках XVст. заснував тут римсько-католицьку парафію та дерев’яний костел Святого Духа. Цю святиню, як і все місто, довелось відновлювати після татарського сплюндрування на початку XVIст.

У 1633р. збудували черговий дерев’яний храм (Успіння Матері Божої), оскільки попередній знищили татари у 20х роках XVIIст.

Будівництво та оснащення наступного дерев’яного костелу, яке розпочали у 1716р., продовжувалось майже півстоліття, його освятив 03.08.1766р. архієпископ Вацлав Сераковський. Храм мав 2 бічні каплиці (Христа Розіп’ятого і св. Йоана Непомуки) та 5 дерев’яних вівтарів. Попри старання багаторічного настоятеля о. Ігнатія Треттера (17671815рр.) святиня на початку XIXст. вже перебувала у поганому стані, а 28.05.1822р. її розібрали.

03.08.1822р. парох о. Олександр Горецький освятив наріжний камінь нового мурованого костелу, спорудження якого завершили лише у 30-х роках. 16.05.1840р. храм освятив архієпископ Франциск Піштек (також під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії). У 1869 та 1874 роках були здійснені ремонти костелу, а 1873 року збудували новий парафіяльний будинок. У 1901р. архітектор Теодор Таловський виготовив проект нового мурованого неоготичного костелу, будівництво якого розпочали у 1910р. (старий розібрали 1908 року). 14.05.1911р. єпископ-помічник Владислав Бандурський освятив наріжний камінь храму, спорудження та оснащення якого перервала Ісв. війна (костел частково постраждав). 16.05.1929р. архієпископ Болеслав Твардовський освятив новозбудований храм.

Парафія спочатку належала до Львівського деканату, з 1765 року до Буського, а 1843 року увійшла до складу Глинянського деканату.

У 1885р. понад 8 тисяч вірних з міста та чотирьох десятків сіл обслуговував парох о. Яків Новаковський, у 1903-1944рр. - парох о. Йоан Чирек (від 7 до 10 тисяч парафіян, понад два десятки населених пунктів). Парафія мала філіальні святині у місті (костел Св. Духа, каплиця св. Йоана Непомуки фундації о. Новаковського) та селах Бербеки (1903р.), Дальнич (1902р.), Мазярня (1903р.), Обидів (1882р.), Підрудне (1904р.), Руда (1905р.), Ружанка (1905р.), Турки (1925р.), Ягідня (1910р.) та Ясениця.

У 1944р. парох о. Чирек та вікарії з частиною костельного майна виїхали до Польщі. Храм закрили, використовували його у якості зерносховища, складів меблів, книжок, паливно-мастильних матеріалів. 1969 року пожежа знищила частину вежі. У листопаді 1989р. колишня святиня запрацювала за культовим призначенням. 14.09.1996р. костел [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8] став Санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина. 1993 року у стрептівській каплиці освятили копію [9] чудотворного образу Ісуса Милятинського, який, привезений в Україну з Риму у XVIIст., раніше був у Стрептові, а до ІІсв. війни знаходився у кармелітському костелі у Новому Милятині.

14.09.1997р. відбулася урочистість перенесення копії образу зі Стрептова до Кам’янки-Бузької та її коронації, яку очолив архієпископ Мар’ян Яворський. Нині до парафії належать також села Великосілки (*), Руда-Сілецька (*), Стрептів (*) і Тадані (*), а в місті розташовано монастир сестер-серафіток з власною каплицею [10].

Костел Св. Духа, який традиційно пов’язаний з першим парафіяльним храмом, відбудовувся, принаймні, двічі, а 1910 року його розібрали. У 1908-1909рр. спорудили нову святиню Св. Духа (реставрація - 1938р.) [11], яку за радянської влади перебудували на ковбасний цех [12].

Єпископ Мар'ян Бучек, Ігор Седельник. Львівська Архідієцезія латинського обряду. Ілюстрована розповідь. T. 1 'Парафії, костели та каплиці'. Частина 1. Львів, 2004 [20.09.2004]