Якуб Гаватович – постать, що прославила місто

Пам'ятна дошка у місті Кам'янка-Бузька, якою увіковічнено постать Якуба Ґаватовича, та його вклад у розвиток Українського театру.

Якуб Гаватович (у деяких джерелах Яків Гаватович, а польською Iacob Gawatthowic)- український письменник, церковний і культурно-освітній діяч, перекладач, священик, педагог, прозаїк, драматург, що навіки вніс слід Кам’янка-Бузької у історії українського театру.

Біографія

Народився Якуб Гаватович 17 березня 1598, у місті Львів, у тодішній Річ Посполитій, у вірменській міщанській родині. Освіту здобув у львівських школах та Ягеллонському університеті в Кракові. Потім вчителював у Кам’янці-Струмиловій (нині м Кам’янка-Бузька), був ксьондзом у м.Бережани. Прийняв чернецтво під ім’ям Ґават.

З 1628 проживав у с. Вижняни (нині село Золочівського району Львівської області).

У 1655 році під час облоги Львова козацьким військом брав участь у переговорах з Б. Хмельницьким. З 1669 роки поселився у Львові.

Відіграв велику роль у порятунку міста під час облоги Львова турками в 1672 році. При наближенні турків з міста бігла велика частина жителів, навіть міські консули. Крім бургомістра, поета Ю. Зиморовича, залишився і Гаватович.  В місті залишалися одні бідні і хворі.

Якуб Гаватович був у той час адміністратором архідіоцезії (архієпископства) і ревно зайнявся звільненням міста, відслужив церковну службу, а головне – збирав золото і срібло на викуп.

1 жовтня 1672 він добровільно пішов у турецький табір, щоб узгодити з турецьким командуванням величину викупу. Султан-паша домагався 80000 дукатів, і цю суму Ґаватович зібрав з великими труднощами. Від себе видав з костельного добра бочку срібла. Таким чином Львів тоді був врятований.

Помер Якуб Ґаватович 17 червня 1679 у віці 81 рік, також у Львові.

Твори

Гаватович – автор багатьох проповідей і віршованих творів польською мовою, зокрема:

«Проповіді» (1629);

«Школа терпіння» (1640);

«Дзеркало духовної любові» (1645) та ін.

Засновник Українського театру

Якубу Гаватовичу належить авторство перших драматичних сцен, які дійшли до нашого часу, написаних народною українською мовою.

На цьому місці в 1619г. Якуб Гаватович поставив перші в історії інтермедії Українською мовою

На цьому місці в 1619г. Якуб Гаватович поставив перші в історії інтермедії Українською мовою

У 1619 в Кам’янці-Струмиловій на ярмарку, в день шанування пам’яті Іоанна Хрестителя, була вперше поставлена віршована пятиактна драма Гаватовича по новозавітньом у сюжету «Трагедія, або Образ смерті пресвятого Іоанна Хрестителя, посланця Божого», після 2-го і 3-го актів актори зіграли дві його інтермедії українською мовою «Про кота в мішку» і «Кращий сон». У них були представлені народні типажі простакуватої і хитрої людини, присутньо багато деталей українського побуту. З цих інтермедій починається історія української комедії.

«Tragedia, albo wizerunk śmierći przeswiętego Jana Chrzciciela, przesłańca bożego»

«Tragedia, albo wizerunk śmierći przeswiętego Jana Chrzciciela, przesłańca bożego»

Текст твору «Трагедія, або Образ смерті пресвятого Івана Хрестителя, посланця Божого», та перші драматичні твори живою українською мовою «Про кота в мішку» і «Кращий сон», були надруковані латинкою в тому ж році, та були видані польським друкарем Яном Шелігою.

Написав і перевів з латинської ряд теологічних творів.

У нашому місті, в самому його центрі, встановлено пам’ятну дошку, якою увіковічнено постать Якуба Гаватовича, та його вклад у розвиток Українського театру.

Пам'ятна дошка у місті Кам'янка-Бузька, якою увіковічнено постать Якуба Ґаватовича, та його вклад у розвиток Українського театру.

Пам’ятна дошка у місті Кам’янка-Бузька, якою увіковічнено постать Якуба Ґаватовича, та його вклад у розвиток Українського театру.

Поділитись дописом:



Також радимо переглянути:


Отець Михайло Цегельський – короткий життєпис
Лонгин Цегельський - речник Української Держави

Відгуки:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *